У Д

     У Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти та листі Міністерства освіти і науки України від 24.05.2013 №1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі» зазначено, що відбір змісту предметів школи ґрунтується на принципі наступності між початковою й основною школою. Забезпечення такої наступності та здійснення заходів, спрямованих на адаптацію дітей до основної школи, є важливою передумовою успішного навчання учнів у 5-му класі.

    Як учитель початкової школи має підготуватися до переходу учнів у 5-й клас? Перш за все, учитель має знати порівняльні вікові характеристики дітей 10—12 років (потреби, інтереси, необхідні обмеження, рівень пізнавальної діяльності та ін.); позитивні новоутворення цього періоду дитячого розвитку, а також результати навчання на початковому й основному етапах; бачити перспективні лінії в змісті навчання початкової й основної школи в усіх навчальних галузях. Якщо молодший шкільний вік — період ознайомлення з навчальною діяльністю, то головна мета основної школи — розвиток інтелектуальної, пізнавальної, комунікативної активності й навчальної самостійності учня; формування якісно нової мотивації навчальної праці, що спрямована на оволодіння різними способами отримання інформації. І нарешті, педагогові треба вміти аналізувати причини неуспішності адаптаційного періоду й можливості (шляхи) корекції труднощів адаптації школяра.

Необхідно приділяти увагу використанню новаторських методів навчання, які сприяють благополучній адаптації дитини до умов організації навчання, які змінюються: навчальним діалогам, письмовим дискусіям, різновіковому співробітництву, роботі з карткою знань та ін. Особливе значення для успішної адаптації на початковому етапі навчання має сформованість таких загальнонавчальних умінь:

• обдумано читати художні, науково-популярні й публіцистичні тексти, виділяти в них головну думку; переказувати текст; віднаходити інформацію в навчальній літературі, словниках і довідниках (у тому числі з використанням комп’ютера);

• виконувати роботу за нескладним алгоритмом; індивідуально і з усім класом ставити нове завдання; установлювати послідовність дій щодо його вирішення; доводити розпочату справу до кінця;

• описувати об’єкт спостереження; проводити класифікацію окремих об’єктів за спільною ознакою; порівнювати об’єкти для того, щоб знайти їх спільні й специфічні якості; висловлювати судження за результатами порівняння;

• бачити межу між відомим і невідомим; зіставляти результати власної діяльності зі зразком; знаходити й усувати помилки в навчальній праці; виробляти критерії для оцінки навчальної роботи; оцінювати свої дії й дії інших учнів за заданими критеріями; звертатися до дорослого із запитом про недостатню інформацію або з проханням дати консультацію, як усунути навчальні труднощі, визначені самою дитиною; і головне — виявляти схильність до того, щоб віднаходити способи й засоби розв’язання завдань, яких не вистачає, а не отримувати їх у готовому вигляді;

• вступати в навчальне спілкування; брати участь в обговореннях; організовувати свою роботу в невеликих групах; володіти прийомами й навичками навчального співробітництва (уміння регулювати конфлікти, розуміти точку зору іншої людини, об’єктивно оцінювати роботу ровесників та ін.)

Необхідно, щоб учителі поступово ускладнювали зміст навчання в 4—5-х класах, особливу увагу приділяли особистісній значущості для школярів тих чи інших знань, намагалися враховувати їхні пізнавальні інтереси й можливості. Потрібно застосовувати введені в усі навчальні предмети (з урахуванням їх специфіки) знання про особливості вікового розвитку підлітків, їхні соціальні й особистісні очікування. Наявність у школярів цих знань — умова успішного дорослішання й подолання проблем перехідного віку.

  Учителі як початкової (особливо в 4-му класі), так і основної школи мають працювати над розвитком рольової поведінки учнів, поступово вводити у процес навчання нові навчальні ролі («дослідник», «критик», «опонент», «керівник навчальної діяльності» та ін.). І, звичайно, необхідним є відпрацювання різних форм підліткової навчальної співпраці на основах паритету, підкорення, розподілу тощо, а також використання нових форм організації навчання, наприклад, лабораторно-семінарської, дискусій, проектної діяльності, навчального експериментування та ін.

  Велика робота чекає на вчителів щодо зміни ставлення до контрольно-оцінної діяльності учня. Вони мають забезпечити інтеграцію думки учня про себе з думками інших людей про нього; використовувати у процесі навчання конкретні навчальні ситуації, у яких відбувається розвиток самоконтролю, об’єктивної самооцінки.

  За роки навчання у початковій школі практично у кожного учня накопичуються незасвоєним теми, невідпрацьовані вміння і навички. Вони накопичуються як сніжний ком. Але якщо в початковій школі ці "шорсткості" згладжуються індивідуальним підходом вчителя і повторними поясненнями відразу, як тільки було помічено незасвоєння дитиною матеріалу (клас один, дітей небагато, можна встигати контролювати всіх). То в п'ятому класі такого відстеження не відбувається. І не засвоївши тему дитина ризикує не зрозуміти матеріал наступний. Матеріал ускладнюється від уроку до уроку. І якщо попередні теми були не засвоєні, то школяр потягне цей шлейф далі, затягуючи вузол незнань. Так з'являються бали початкового рівня ... Іноді незасвоєні теми тягнуться ще з початкової школи. Адже відразу складно зрозуміти, що саме з пройденого матеріалу викликає складність. 

Таким чином, вирішення питань наступності початкової й основної шкіл пов’язане зі створенням перспективного навчального середовища як школи «дорослішання підлітка», яка стала б, за висловом Л. С. Виготського, «не обстановкою, а джерелом розвитку» кожного школяра. А для цього потрібна психологічна перебудова особистості вчителя початкової школи.

Який місток прокласти між 4-ми й 5-ми класами, щоб не знищити прагнення учнів до знань та інтерес до навчання? Що треба взяти до уваги класоводу? До яких порад класоводів мають дослухатися вчителі старших класів? Серед найважливіших порад учителям початкових класів можна назвати такі:

• у II семестрі знизити надмірну опіку над дітьми;

• збільшити обсяг різних видів самостійної роботи;

• обмежити використання яскравих наочних посібників;

• проводити більше тренувальних вправ із глибоким аналізом;

• систематично домагатися логічних доведень, висновків, узагальнень;

• у ході повторення й узагальнення основних тем проводити самостійні роботи з різним навантаженням;

• виявляти прогалини в знаннях, установлювати причини, сплановувати індивідуальну роботу, здійснювати диференційований підхід.

• значне місце на уроках слід приділяти вдосконаленню зв’язного мовлення дітей. Оскільки повторенню з мови відводиться незначна кількість годин у кінці року, то його потрібно розпочати одразу ж на початку квітня паралельно з вивченням нових тем.

Отже, для розв’язання проблем наступності в навчально-виховному процесі, особливо в період адаптації молодших школярів до нових умов навчання у 5-му класі усім учасникам навчально-виховного процесу необхідно:

• ураховувати індивідуальні та психологічні особливості 10-11- річних школярів;
• постійно спиратись на попередні знання, уміння та навички і на основі зазначеного забезпечувати їх удосконалення, осмислення вже на новому, вищому рівні;
• здійснювати обов’язкову підготовку школярів до засвоєння нових навчальних компетентностей;
• забезпечити систему взаємозв’язків у змісті, формах і методах педагогічного процесу, оптимальне співвідношення та зв’язок між окремими етапами навчального процесу;
• створювати освітньо - дидактичні ситуації, в яких дитина почувала б себе невимушено, комфортно, не боялась розкривати світ власних емоцій;
• забезпечити систему оптимальних вимог до знань і поведінки учнів, їхніх моральних якостей, форм і методів роботи з ними на всіх етапах навчання;
• упроваджувати засоби стимулювання та заохочення дітей до пізнавальної діяльності;
• розвивати рефлексивні вміння дивитись на себе з «боку»;
• формувати навички самоконтролю й самооцінки;
• аналізувати причини неуспішного адаптаційного періоду;
• запроваджувати способи, спрямовані на подолання труднощів у навчанні учнів 5-х класів.

  Недопустимим є перевантаження учнів зайвими за обсягом домашніми завданнями, їх необхідно дозувати з урахуванням рівня підготовки учня, гігієнічних вимог віку. Також необхідно ретельно слідкувати за темпом уроку, адже високий темп заважає багатьом дітям засвоювати навчальний матеріал. Щоб знайти оптимальні форми та методи взаємодії, учителі, які працюють у 5-х класах, мають познайомитися з навчальними програмами для початкової школи, методикою роботи з дітьми конкретного вчителя початкової школи, від якого клас переходить в основну школу. Успішній адаптації учнів 5-х класів до навчання в основній школі сприятимуть цілеспрямована координація дій адміністрації, працівників психологічної служби, педагогів, їхній професіоналізм і досвідченість, а також ефективна взаємодія з батьками молодших підлітків.